МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5 РЕДАГУВАННЯ ТАБЛИЦЬ В LATEX  Мета роботи – навчитись створювати та редагувати таблиці в LaTeX. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Вміст таблиці організується в колонки (графи) і горизонтальні рядки таким чином, що кожен елемент є складовою частиною і рядка, і колонки, див. рис. 5.1. Таблиця складається з наступних основних елементів: нумераційного та тематичного заголовків (номер таблиці і її назва), головки (заголовна частина таблиці), хвоста (вся інша частина таблиці без головки), боковика (перша зліва графа таблиці) і прографки (хвостова частина таблиці без боковика).
Рис. 5.1. Структура таблиці Набір простих таблиць У LaTeX оточення tabular задає таблицю. Між \begin {tabular} (з преамбулою) і командою \end {tabular} (команда, яка закриває оточення) розташовується власне текст таблиці. Команда \\ розділяє рядки таблиці, а знак & (амперсендом) розділяє колонки таблиці всередині одного рядка (текст між двома найближчими амперсендами описує «одну графу» таблиці), див. рис. 5.2. Пробіли початку або в кінці «графи» таблиці ігноруються. Приклад: \begin{tabular}[c]{c|c|c} \textbf{\ OR} & TRUE & FALSE \\[2mm]\hline TRUE & TRUE & TRUE \\ FALSE & TRUE & FALSE \end{tabular} / Рис. 5.2. Набір простої таблиці У необов’язковому параметрі команди перенесення рядка (\\) можна вказати додатковий зсув по вертикалі. Вертикальний розмір кожного з рядків автоматично виставляється відповідно до висоти тексту. Оточення tabular створює єдиний об’єкт – таблицю. Таблицю вигідно вкладати в плаваюче оточення table. Приклад. \begin{ table } [ht] \centering%центруємо таблицю \begin{tabular} [«позиціонування таблиці»] {«формат стовбців2} «тіло таблиці» \end{ tabular } \caption{«підпис»}\label{ tab:metka} \end{table} Це дозволяє автоматично створити нумераційний заголовок таблиці та додати тематичний. Необов’язковий аргумент оточення tabular дає можливість вказати як позиціонувати всю таблицю по вертикалі по відношенню до оточуючого тексту: t – вирівнювання по верхньому рядку, тобто верхній рядок таблиці буде розташована на одному рівні з рядком де ця таблиця розміщена; c – вирівнювання по центру; b – вирівнювання по нижньому рядку. Ширина стовпців обчислюється автоматично за заданим форматом, який задається через обов’язковий аргумент оточення (преамбула таблиці). Кожному з стовпців повинна відповідати своя літера: l – вирівнювання по лівому краю; c – вирівнювання по центру; r – вирівнювання по правому краю; p {«ширина»} – завдання колонки певної ширини. У разі жорстко заданої довжини занадто довгий текст може розбиватися на кілька рядків. Якщо формат стовпців повторюється, то для скорочення запису можна використати *{N}{«формат стовпця або стовпців»}, де n – число повторень (це своєрідний цикл). Приклад: \begin{tabular}{|*{3}{c|}} \textbf{\ OR} & TRUE & FALSE \\[2mm]\hline TRUE & TRUE & TRUE \\ FALSE & TRUE & FALSE \end{tabular} Лінії у таблицях Символ |, розташований між літерами, що описують колонки, задає вертикальну лінійку, що розділяє колонки. Можна поставити символ | перед першою з цих букв або після останньої – тоді вертикальна лінійка буде обмежувати таблицю зліва чи справа. Кілька таких символів можуть стояти підряд – тоді колонки будуть розподілятися не одинарною, а подвійною (потрійною і т. д.) вертикальною лінійкою. Для того щоб обмежити лінією тільки частину стовпців можна скористатися командою \cline {«діапазон стовпців»}. Вона має обов’язковий аргумент – номери першої та останньої з колонок, які охоплюються горизонтальній рискою, розділені знаком «-» (мінус), див. рис. 5.3. Приклад: \begin{tabular}{|c|c|} \hline Північний-Захід & Північний-Схід \\ \hline Південний-Захід & Південний-Схід \\ \hline \end{tabular} Результат / Рис. 5.3. Набір таблиці із вирівнюванням Об’єднання суміжних колонок таблиці Щоб створити напис на декілька колонок потрібно на місці відповідної графи таблиці записати команду \multicolumn{...